Бюлетень Мережі партнерства Україна-НАТО

БЮЛЕТЕНЬ
МЕРЕЖІ ПАРТНЕРСТВА УКРАЇНА-НАТО

[# 6]

ДІЯЛЬНІСТЬ МЕРЕЖІ ПАРТНЕРСТВА УКРАЇНА – НАТО

6-а Асамблея Громадської Ліги Україна-НАТО
„Розбудова безпеки для громадянського суспільства в міжнародному контексті: сучасне сприйняття, стан і перспективи”
Київ, 16 червня, 2009

6-та Асамблея Громадської Ліги Україна-НАТО «Розбудова безпеки для громадянського суспільства в міжнародному контексті: сучасне сприйняття, стан і перспективи» зібрала 16 червня в київському готелі „Президент” представників громадськості з більш ніж 20-ти областей України. Експерти та аналітики, діяльність яких зосереджена на реалізації євроатлантичного курсу України, обговорили низку актуальних проблем відносин України з Північно-Атлантичним Альянсом та поділилися досвідом ведення активної громадської діяльності в цьому напрямку. На Асамблею також завітали представники державних структур, зокрема Перший заступник Секретаря Ради національної безпеки та оборони Володимир Огризко, директор департаменту НАТО Міністерства закордонних справ Михайло Оснач. Серед поважних гостей також були Надзвичайний та Повноважний Посол Норвегії в Україні Олав Бердстад, в.о. Надзвичайного та Повноважного Посла Словаччини в Україні Катерина Ковачева та Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель Дюре.

В рамках Асамблеї було представлено проект Національної інформаційної стратегії з питань євроатлантичної інтеграції України, яка покликана консолідувати зусилля громадських організацій та державних структур з метою підвищення рівня обізнаності населення в сфері безпеки та євроатлантичної інтеграції.

Учасники Асамблеї активно долучилися до обговорення актуальних проблем національної безпеки України, зокрема подальших перспектив розширення НАТО та ЄС на Схід. У ході дискусії Мішель Дюре запевнив, що НАТО й надалі підтримуватиме євроатлантичні прагнення України, оскільки українське суспільство без сумніву поділяє спільні з Альянсом цінності. Посол Норвегії Олав Бердстад додав, що на сьогодні у світі складається ситуація, коли впливові країни, домовляючись між собою, вирішують долю  менших держав. На його думку така ситуація є вкрай несприятливою для міжнародної безпеки, відтак Норвегія виступатиме за поширення території безпеки на європейському просторі.

Делегати громадських організацій також звернули увагу на посилення фактору енергетичної та фінансової безпеки в міжнародних відносинах.

Директор Фонду Демократичні ініціативи Ілько Кучерів та відомий журналіст – аналітик Вахтанг Кіпіані презентували новий проект, який розкриває нові перспективи громадської та інформаційної діяльності, використовуючи новітні комунікаційні технології, зокрема соціальні Інтернет - мережі, блоги, інформаційно-аналітичні ресурси, застосування яких дозволить більшою мірою зацікавити громадськість проблематикою безпеки та євроатлантичної інтеграції.

Підсумком Асамблеї стало створення робочої групи з підготовки Стратегії інформування суспільства та прийом нових громадських організацій до Громадської ліги Україна-НАТО.

„Інформаційна складова євроатлантичної інтеграції України" для головного управління СБ України в Миколаєві, Одесі та Херсоні.
9, 10, 11 червня, 2009

9, 10, 11 червня 2009 року Громадська ліга Україна – НАТО за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні провела семінари: „Інформаційна складова євроатлантичної інтеграції України" для головного управління СБУ в Миколаєві, Одесі та Херсоні. Обговорювались ключові проблеми щодо вибору шляхів забезпечення національної безпеки та реалізації і вдосконалення державної політики у сфері інформаційної підтримки євроатлантичної інтеграції України у безпековій галузі з урахуванням особливостей даного регіону. Дискусія також велась навколо переваг та недоліків, які отримає Україна від членства в НАТО. В заходах брали участь голова Громадської ліги Україна – НАТО Сергій Джердж, директор Центру інформації і документації НАТО в Україні пан Мішель Дюре, віце – президент Атлантичної ради України Олег Кокошинський, радник з питань оборони посольства Словацької Республіки в Україні Ян Качмар, Президент Атлантичної ради Вадим Гречанінов, старший науковий співробітник Національної академії оборони України Володимир Коряк.

Короткий аналіз стратегії національної безпеки
Російської Федерації до 2020 року

Стратегія національної безпеки Російської Федерації до 2020 року – державний документ, затверджений Президентом Російської Федерації 12 травня 2009 року. Документ охоплює всі сторони життя російського суспільства і може служити прикладом для України та її влади з приводу того, як потрібно планувати захист національних інтересів держави.

В Стратегії підкреслюється, що в умовах глобалізації та появи нових загроз і викликів, Росія переходить до нової державної політики в галузі національної безпеки. Також наголошується на тому, що основним напрямком забезпечення національної безпеки є стратегічні національні пріоритети. Консенсус (згода) в даному випадку, особливо з сусідніми країнами не передбачена.

Головним завданням Стратегії є формування та підтримка силами забезпечення національної безпеки внутрішніх та зовнішніх умов, сприятливих для реалізації стратегічних національних пріоритетів.

Позитивним в Стратегії є те, що в Загальних положеннях дається перелік основних понять в галузі національної безпеки, до них відносяться: «національна безпека», «національні інтереси», «загроза національній безпеці», «система забезпечення національної безпеки». Такі визначення потребують критичної оцінки з боку сусідніх країн.

В довгостроковій перспективі Стратегії перераховуються проблеми, на які Росія планує зосередити свою увагу. Це джерело ресурсів на Ближньому Сході, в районах Арктики, в басейні Каспійського моря і в Центральній Азії. Росія буде нарощувати взаємодію в таких багатосторонніх форматах, як «Група восьми», «Група двадцяти», РІК (Росія, Індія, Китай) та БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай).

Пріоритетним напрямком зовнішьої політики залишається розширення відносин з країнами СНД в рамках Співтовариства.

Представлені перспективні відносини з Європейським Союзом. Росія «виступає за всебічне укріплення механізму взаємодії з Європейським Союзом, включаючи поступове формування загального простору в сфері економіки, внутрішньої та зовнішньої безпеки, освіти, науки, культури».

Окремим завданням є Співпраця з НАТО. Головним фактором у відносинах з НАТО залишається недопущення для Росії просування воєнної інфраструктури альянсу до її кордонів.

Про відносини з Сполученими Штатами Америки сказано, що Росія буде намагатися створити рівноправне та повноцінне стратегічне партнерство з США на основі співпадаючих інтересів і з урахуваням впливу російсько – американських відносин на стан міжнароної ситуації в цілому. Таким чином, Росія, як і в роки холодної війни, намагається відновити свій статус повноцінної великої держави.

Стратегія вірно вказує на те, що стан національної безпеки Росії «напряму залежить від економічного потенціалу країни та ефективності функціонування системи забезпечення національної безпеки».

За матеріалами статті Володимира Гречанінова,
генерала – майора, Президента Атлантичної ради України

сайт создан компанией